викривальний
ВИКРИВА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який викриває кого-, що-небудь, містячи в собі певні докази, факти і т. ін.
Я. Галан продовжував і розвивав кращі традиції російської і української викривальної літератури, зокрема політичної сатири (Іст. укр. літ., II, 1956, 161).
2. Пов’язаний з викриванням.
З великою викривальною силою Мирний вивів у своїх творах представників української буржуазії, показав її справжнє хижацьке обличчя (Укр. літ., 9, 1957, 39).
Словник української мови (СУМ-11)