ВИКРИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто викриває кого-, що-небудь ( див.викрива́ти 1, 2).
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
викривальник —
викрива́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
викривальник —
-а, ч. Той, хто викриває кого-, що-небудь (див. викривати 1), 2)).
Великий тлумачний словник сучасної мови
викривальник —
ВИКРИВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що викрива́ч. Іронія полягає в тому, що найзатятіші викривальники тоталітарного минулого відтворюють характерні для тоталітаризму ментальні моделі (з публіц. літ.).
Словник української мови у 20 томах
викривальник —
ВИКРИВА́Ч (той, хто викриває кого-, що-небудь), ВИКРИВА́ЛЬНИК, ВИЯ́ВНИК. Життя й діяльність Сковороди,.. викривача самодержавного гніту, можна без перебільшення вважати героїчним подвигом (із журналу); Викривальник тоталітарної системи.
Словник синонімів української мови