викривальник

викрива́льник

-а, ч.

Той, хто викриває кого-, що-небудь (див. викривати 1), 2)).

Значення в інших словниках

1. викривальник — викрива́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. викривальник — ВИКРИВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що викрива́ч. Іронія полягає в тому, що найзатятіші викривальники тоталітарного минулого відтворюють характерні для тоталітаризму ментальні моделі (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. викривальник — ВИКРИВА́Ч (той, хто викриває кого-, що-небудь), ВИКРИВА́ЛЬНИК, ВИЯ́ВНИК. Життя й діяльність Сковороди,.. викривача самодержавного гніту, можна без перебільшення вважати героїчним подвигом (із журналу); Викривальник тоталітарної системи.  Словник синонімів української мови
4. викривальник — ВИКРИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто викриває кого-, що-небудь ( див. викрива́ти 1, 2).  Словник української мови в 11 томах