викривальник

ВИКРИВА́ЛЬНИК, а, ч.

Те саме, що викрива́ч.

Іронія полягає в тому, що найзатятіші викривальники тоталітарного минулого відтворюють характерні для тоталітаризму ментальні моделі (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. викривальник — викрива́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. викривальник — -а, ч. Той, хто викриває кого-, що-небудь (див. викривати 1), 2)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викривальник — ВИКРИВА́Ч (той, хто викриває кого-, що-небудь), ВИКРИВА́ЛЬНИК, ВИЯ́ВНИК. Життя й діяльність Сковороди,.. викривача самодержавного гніту, можна без перебільшення вважати героїчним подвигом (із журналу); Викривальник тоталітарної системи.  Словник синонімів української мови
4. викривальник — ВИКРИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто викриває кого-, що-небудь ( див. викрива́ти 1, 2).  Словник української мови в 11 томах