викривлятися
ВИКРИВЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВИ́КРИВИТИСЯ, иться; мн. ви́кривляться; док.
1. Робитися нерівним, кривим.
Найбільша шкода від грушевої медяниці в тому, що пошкоджені паростки викривляються, погано розвиваються й навіть усихають (Шкідн. поля.., 1949, 32);
// Набувати неприродного вигляду (про обличчя, його риси і т. ін.).
Губи в Петушека погордливо викривились. Він спробував розсміятися (Шовк., Інженери, 1956, 134).
2. перен. Робити неприродні рухи тілом, робити гримаси і т. ін.
3. тільки недок. Пас. до викривля́ти.
Політ яскравого метеора.. іноді залишає на небі світлу смугу — метеорний слід. Він швидко викривляється повітряними течіями (Наука.., 11, 1963, 32).
Словник української мови (СУМ-11)