викритий
ВИ́КРИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́крити.
Знав священик, що не милують тепер викритих прислужників царської таємної поліції (Донч., III, 1955, 155).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́КРИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́крити.
Знав священик, що не милують тепер викритих прислужників царської таємної поліції (Донч., III, 1955, 155).
Словник української мови (СУМ-11)