викритий

ви́критий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до викрити.

|| викрито, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. викритий — ви́критий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. викритий — ВИ́КРИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́крити. Знав священик, що не милують тепер викритих прислужників царської таємної поліції (О. Донченко); Побачивши, що він викритий, хлопець шарпнувся, щоб утекти, але міцна рука схопила його за комір (В.  Словник української мови у 20 томах
3. викритий — ВИ́КРИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́крити. Знав священик, що не милують тепер викритих прислужників царської таємної поліції (Донч., III, 1955, 155).  Словник української мови в 11 томах