викритий
ви́критий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до викрити.
|| викрито, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викритий — ви́критий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- викритий — ВИ́КРИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́крити. Знав священик, що не милують тепер викритих прислужників царської таємної поліції (О. Донченко); Побачивши, що він викритий, хлопець шарпнувся, щоб утекти, але міцна рука схопила його за комір (В. Словник української мови у 20 томах
- викритий — ВИ́КРИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́крити. Знав священик, що не милують тепер викритих прислужників царської таємної поліції (Донч., III, 1955, 155). Словник української мови в 11 томах