викритий

ви́критий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викрити. || викрито, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. викритий — ВИ́КРИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́крити. Знав священик, що не милують тепер викритих прислужників царської таємної поліції (О. Донченко); Побачивши, що він викритий, хлопець шарпнувся, щоб утекти, але міцна рука схопила його за комір (В. Словник української мови у 20 томах
  3. викритий — ВИ́КРИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́крити. Знав священик, що не милують тепер викритих прислужників царської таємної поліції (Донч., III, 1955, 155). Словник української мови в 11 томах