виливання

ВИЛИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вилива́ти 1, 3, 4.

Собака реагує [на виклик рефлексу] виливанням слини (Фізіол. вишої нерв. діяльн., 1951, 9);

Слов’янські племена Східної Європи займалися плавкою заліза і виробництвом залізних речей, виливанням бронзових виробів (Іст. УРСР, І, 1953, 31).

Значення в інших словниках

1. виливання — вилива́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. виливання — -я, с. Дія за знач. виливати 1), 3), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виливання — ВИЛИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вилива́ти 1, 3, 4. Жінки забували про свою рибу, горщики, швець спиняв латання сандалії, черпальники – виливання води (Н. Королева); – Тікаєте, бісові сини?...  Словник української мови у 20 томах
4. виливання — ВИ́ЛИВ (вихід назовні якої-небудь рідини, рідкої маси), ВИ́ПЛИВ рідше; ВИЛИВА́ННЯ, ВИТІКА́ННЯ (про недок. дію). Вилив нафти в море стався після пожежі (з журналу); Собака реагує (на виклик рефлексу) виливанням слини (з журналу)...  Словник синонімів української мови
5. виливання — Вилива́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. виливання — Вилива́ння, -ня с. Выливаніе; изливаніе.  Словник української мови Грінченка