виливання
ВИЛИВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. вилива́ти 1, 3, 4.
Жінки забували про свою рибу, горщики, швець спиняв латання сандалії, черпальники – виливання води (Н. Королева);
– Тікаєте, бісові сини? – спитав нас дід Платон Півторак, що виходив уже з сіней з веслом, сіткою й дерев'яним ковшем для виливання води з човна (О. Довженко);
Слов'янські племена Східної Європи займалися плавленням заліза і виробництвом залізних речей, виливанням бронзових виробів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)