виломлювання —
вило́млювання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
виломлювання —
-я, с. Дія за знач. виломлювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виломлювання —
ВИЛО́МЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вило́млювати. Чулись йому [ключникові] то кроки страшних убійників.., то притишена праця коло виломлювання ґрат або барикадування тюремних келій (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах