виломлювання

ВИЛО́МЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вило́млювати.

Чулись йому [ключникові] то кроки страшних убійників.., то притишена праця коло виломлювання ґрат або барикадування тюремних келій (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. виломлювання — вило́млювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. виломлювання — -я, с. Дія за знач. виломлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виломлювання — ВИЛО́МЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вило́млювати.  Словник української мови в 11 томах