Словник української мови в 11 томах

вилуплюватися

ВИЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ЛУПИТИСЯ, иться, док.

1. Прокльовуючи шкаралупу, пробиваючи оболонку, виходити з яйця.

Одні [пташенята] вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються, пробиваються дзьобиками з шкаралупки до цього світу (Гончар, Тронка, 1963, 31);

Був собі горобець.. Як вилупився з яйця, так з того часу нітрошки не порозумнів (Л. Укр., III, 1952, 480);

— Сьогодні пурхає [метелик] над лугом, а завтра покладе на листочку яєчка, і з них вилупиться ненажерлива гусінь (Донч., VI, 1957, 475);

// перен., зневажл. Народжуватися.

[Вареник:] Що за народ такий вилуплюється! Совісті, що називається,.. ані на макове зерно (Кроп., II, 1958, 195).

2. розм. Широко розкриватися, витріщатися (про очі);

//Дивитися на кого-, що-небудь широко розкритими очима.

— А чоловік є? — вилупилась на неї ще молода несолонська вдова Вітка (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 383).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вилуплюватися — вилу́плюватися 1 дієслово недоконаного виду виходити з яйця; з'являтися вилу́плюватися 2 дієслово недоконаного виду дивитися широко розкритими очима  Орфографічний словник української мови
  2. вилуплюватися — -юється, недок., вилупитися, -иться, док. 1》 Прокльовуючи шкаралупу, пробиваючи оболонку, виходити з яйця. || перен., зневажл. Народжуватися. 2》 розм. Широко розкриватися, витріщатися (про очі). || Дивитися на кого-, що-небудь широко розкритими очима.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилуплюватися — ВИЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ЛУПИТИСЯ, ться, док. 1. Прокльовуючи шкаралупу, пробиваючи оболонку, виходити з яйця. Одні [пташенята] вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються, пробиваються дзьобиками з шкаралупки до цього світу (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. вилуплюватися — ВИЛУ́ПЛЮВАТИСЯ (про пташенят — прокльовуючи шкаралупу, пробиваючи оболонку, виходити з яйця), ВИКЛЬО́ВУВАТИСЯ, ВИДЗЬО́БУВАТИСЯ, ПРОКЛЬО́ВУВАТИСЯ, ПРОДЗЬО́БУВАТИСЯ, ЛУПИ́ТИСЯ розм. — Док.  Словник синонімів української мови