вилікування

ВИ́ЛІКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́лікувати.

Якось тихо-мирно одружився [Преображенський] з Сонею, ніби подякував за вилікування (Ле, Міжгір’я, 1953, 38);

Багато хто в народі знає, що таке суниця, користується нею і від неї дістає вилікування (Лікар. рослини.., 1958, 52).

Значення в інших словниках

1. вилікування — ви́лікування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вилікування — -я, с. Дія за знач. вилікувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вилікування — ВИ́ЛІКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́лікувати. Якось тихо-мирно одружився [Преображенський] з Сонею, ніби подякував за вилікування (Іван Ле); Недуга затяжна, хронічна і ледве чи піддасться вилікуванню (М.  Словник української мови у 20 томах