вимотуватися
ВИМО́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́МОТАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Мотаючись, витягатися з чого-небудь, звідкись.
*Образно. А справи — як та нитка з клубка, вимотуються щодня (Ле, Міжгір’я, 1953, 22).
2. перен. Знесилюватися, виснажуватися, перебуваючи в безперервній дії, роботі, напруженні і т. ін.
[Адмірал:] Я тут з капітаном думаю про судьбу наших моряків. Вимотались вони (Корн., І, 1955, 54);
За час переходів усі вже так вимотались, що й од вітру падали (Баш, На землі.., 1957, 51).
3. Розмотуючи що-небудь, звільнятися.
Галина, вимотавшись із теплої хустки, поправляла коси (Колг. село, 16. І 1955, 4);
*Образно. [Писар:] Опутав я сього Рябину так, що не його голови потрібно, щоб із тих пут вимотатися (Фр., IX, 1952, 57).
Словник української мови (СУМ-11)