вимучування —
виму́чування іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вимучування —
-я, с. Дія за знач. вимучувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вимучування —
ВИМУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виму́чувати. Політичні сили в Україні, які зашпорталися в ганебному вимучуванні власних сил у боротьбі за владу, не усвідомлюють ні свого національного обов'язку, ні реалій сучасної конкуренції культур і цивілізацій (з публіц. літ.).
Словник української мови у 20 томах