вимучування

Значення в інших словниках

1. вимучування — виму́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. вимучування — -я, с. Дія за знач. вимучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимучування — ВИМУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виму́чувати. Політичні сили в Україні, які зашпорталися в ганебному вимучуванні власних сил у боротьбі за владу, не усвідомлюють ні свого національного обов'язку, ні реалій сучасної конкуренції культур і цивілізацій (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах