1. Словник української мови у 20 томах

вимучування

ВИМУ́ЧУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. виму́чувати.

Політичні сили в Україні, які зашпорталися в ганебному вимучуванні власних сил у боротьбі за владу, не усвідомлюють ні свого національного обов'язку, ні реалій сучасної конкуренції культур і цивілізацій (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимучування — виму́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вимучування — -я, с. Дія за знач. вимучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимучування — ВИМУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виму́чувати. Словник української мови в 11 томах