вимучування
виму́чування
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимучування — -я, с. Дія за знач. вимучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимучування — ВИМУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виму́чувати. Політичні сили в Україні, які зашпорталися в ганебному вимучуванні власних сил у боротьбі за владу, не усвідомлюють ні свого національного обов'язку, ні реалій сучасної конкуренції культур і цивілізацій (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
- вимучування — ВИМУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виму́чувати. Словник української мови в 11 томах