вимучування

виму́чування

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимучування — -я, с. Дія за знач. вимучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вимучування — ВИМУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виму́чувати. Політичні сили в Україні, які зашпорталися в ганебному вимучуванні власних сил у боротьбі за владу, не усвідомлюють ні свого національного обов'язку, ні реалій сучасної конкуренції культур і цивілізацій (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. вимучування — ВИМУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виму́чувати. Словник української мови в 11 томах