вимучувати

Значення в інших словниках

1. вимучувати — -ую, -уєш, недок., вимучити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 Украй знесилювати кого-небудь, завдаючи фізичних або душевних мук. 2》 Домагатися чого-небудь, мучачи когось. || Видобувати що-небудь із муками, з надмірними зусиллями. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вимучувати — ВИМУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МУЧИТИ, чу, чиш, док. 1. кого. Украй знесилювати кого-небудь, завдаючи фізичних або душевних мук. Роботою малого [хлопця] вимучувала [Гандзя] до нестями (Є. Кротевич); [Солоха:] Звір то, а не чоловік!.. Словник української мови у 20 томах
3. вимучувати — ВИМУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МУЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Украй знесилювати кого-небудь, завдаючи фізичних або душевних мук. Роботою малого [хлопця] вимучувала [Гандзя] до нестями (Крот., Сини.., 1948, 16); [Солоха:] Звір то, а не чоловік!.. Словник української мови в 11 томах
4. вимучувати — Вимучувати, -чую, -єш сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл. 1) Измучивать, измучить; истощать, истощить. 2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ. Словник української мови Грінченка