вимучуватися
ВИМУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́МУЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.
1. Украй знесилюватися внаслідок фізичних або душевних мук.
[Захарко:] А як сердешна Домаха вимучилася: двоє день і дві ночі вистогнала та виквилила (Кроп., II, 1958, 151);
[Олекса:] А вимучився за ці два дні, що тебе не бачив, страх (К.-Карий, І, 1960, 64);
До краю вимучились всі, від командира до гуртоправа (Гончар, Таврія.., 1957, 414).
2. тільки недок. Пас. до виму́чувати.
Словник української мови (СУМ-11)