вимушено

ВИ́МУШЕНО. Присл. до ви́мушений 3.

Розмова точилася мляво, вимушено (Коз., Сальвія, 1956, 147);

Сотник вимушено, з болісним зусиллям посміхнувся (Руд., Вітер.., 1958, 254).

Значення в інших словниках

1. вимушено — ви́мушено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. вимушено — Присл. до вимушений 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимушено — ВИ́МУШЕНО. Присл. до ви́мушений 3. Подав [Постолака] широку мужицьку руку, вимушено й валкувато (С. Добровольський); Трималася [Меланія] вимушено, силувано й незграбно, і з часом ця силуваність не тільки не зменшувалась, а, навпаки...  Словник української мови у 20 томах
4. вимушено — див. неохоче; удавано  Словник синонімів Вусика