вимінювання —
вимі́нювання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вимінювання —
-я, с. Дія за знач. вимінювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вимінювання —
ВИМІ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вимі́нювати. Надбане раніше майно пішло то на продаж, то на вимінювання на солярку, то на погашення боргів із зарплати (із журн.); У місті Хотині вимінюванням старовинних образів на сучасні штамповані промишляють приїжджі з Києва “художники” (з газ.).
Словник української мови у 20 томах