вимінювання
ВИМІ́НЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. вимі́нювати.
Надбане раніше майно пішло то на продаж, то на вимінювання на солярку, то на погашення боргів із зарплати (із журн.);
У місті Хотині вимінюванням старовинних образів на сучасні штамповані промишляють приїжджі з Києва “художники” (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)