вимінювання

вимі́нювання

-я, с.

Дія за знач. вимінювати.

Значення в інших словниках

1. вимінювання — вимі́нювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вимінювання — ВИМІ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вимі́нювати. Надбане раніше майно пішло то на продаж, то на вимінювання на солярку, то на погашення боргів із зарплати (із журн.); У місті Хотині вимінюванням старовинних образів на сучасні штамповані промишляють приїжджі з Києва “художники” (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. вимінювання — Вимі́нювання, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вимінювання — ВИМІ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вимі́нювати.  Словник української мови в 11 томах