виміркуваний
ВИ́МІРКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́міркувати.
Вона була убрана по-буденному, але в тому недбайному [недбалому] убранні було знать добре виміркуване кокетство (Н.-Лев., І, 1956, 296).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́МІРКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́міркувати.
Вона була убрана по-буденному, але в тому недбайному [недбалому] убранні було знать добре виміркуване кокетство (Н.-Лев., І, 1956, 296).
Словник української мови (СУМ-11)