вимішувати

ВИМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́МІСИТИ, ішу, ісиш, док. перех. Місячи, ретельно розминаючи, готувати (про тісто, глину і т. ін.).

Молодиця вимішувала тісто в діжі (Шер., В партиз. загонах, 1947, 57);

[Галя:] А хіба я винна, що не можу вимісити хліба, що не здою корови гаразд? (Кроп., II, 1958, 321).

ВИМІ́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., ВИ́МІШАТИ, аю, аєш, док., перех. Мішаючи що-небудь, робити однорідним, надавати рівномірної густоти чи складу.

Настя серед двору вимішувала свині дерть у цебрі (Вас., II, 1959, 198);

Як свекруха поралась біля печі, то й вона помагала їй вимішать кашу (Стор., І, 1957, 27).

Значення в інших словниках

1. вимішувати — вимі́шувати 1 дієслово недоконаного виду місячи, ретельно розминаючи, готувати тісто, глину і т. ін. вимі́шувати 2 дієслово недоконаного виду мішаючи, робити однорідним  Орфографічний словник української мови
2. вимішувати — I -ую, -уєш, недок., вимісити, -ішу, -ісиш, док., перех. Місячи, ретельно розминаючи, готувати (про тісто, глину і т. ін.). II -ую, -уєш, недок., вимішати, -аю, -аєш, док., перех. Мішаючи що-небудь, робити однорідним, надавати рівномірної густоти чи складу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимішувати — ВИМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́МІСИТИ, ішу, ісиш, док., що. Місячи (див. міси́ти 1), ретельно розминаючи, готувати (тісто, глину і т. ін.). Молодиця вимішувала тісто в діжі (М.  Словник української мови у 20 томах
4. вимішувати — див. мішати  Словник синонімів Вусика
5. вимішувати — МІСИ́ТИ (розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи, перемішуючи її), РОЗМІ́ШУВАТИ, ЗАМІ́ШУВАТИ (щось сипке з водою або якоюсь іншою рідиною); ПРОМІ́ШУВАТИ (до кінця, до готовності); ВИМІ́ШУВАТИ (про тісто, глину тощо .- готувати). — Док.  Словник синонімів української мови
6. вимішувати — Вимі́шувати, -шую, -шуєш; ви́місити, -мішу, -місиш, -сять (ті́сто); ви́мішений вимі́шувати, -шую, -шуєш; ви́мішати, -шаю, -шаєш (ка́шу, лемі́шку тощо); ви́мішаний  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)