винахідливий
ВИНАХІ́ДЛИВИЙ, а, е. Здатний вигадати що-небудь, знайти вихід із складного становища і т. ін.; здатний винаходити.
Завжди жартівлива й винахідлива Ганджиха тепер розгубилася (Шиян, Гроза.., 1956, 593);
Турбаєві припав до серця цей винахідливий Чистильник, що, видно, вмів вийти з якої завгодно скрути (Руд., Остання шабля, 1959, 67).
Словник української мови (СУМ-11)