винахідливий

ВИНАХІ́ДЛИВИЙ, а, е.

Здатний вигадати що-небудь, знайти вихід зі скрутного становища і т. ін.; здатний винаходити.

Завжди жартівлива й винахідлива Ганджиха тепер розгубилася (А. Шиян);

Турбаєві припав до серця цей винахідливий Чистильник, що, видно, вмів вийти з якої завгодно скрути (М. Руденко);

Діти на Бойківщині, незважаючи на тяжкі умови життя, росли кмітливими, винахідливими і з великою охотою тягнулися до знань (із журн.).

Значення в інших словниках

1. винахідливий — (який здатен винайти щось, знайти вихід із складної ситуації) вигадливий.  Словник синонімів Полюги
2. винахідливий — винахі́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. винахідливий — ВИНАХІДЛИВИЙ – ВИНАХІДНИЦЬКИЙ Винахідливий. Здатний вигадати щось, знайти вихід із скрутного становища; здатний винаходити: винахідливий воїн, винахідливий студент, винахідливий інженер. Винахідницький.  Літературне слововживання
4. винахідливий — див. ВИГАДЛИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
5. винахідливий — -а, -е. Здатний вигадати що-небудь, знайти вихід із складного становища і т. ін.; здатний винаходити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. винахідливий — див. дотепний; розумний; спритний  Словник синонімів Вусика
7. винахідливий — ВИНАХІ́ДЛИВИЙ (здатний вигадати що-небудь, знайти вихід із складного становища й т. ін.; здатний винаходити), ВИГА́ДЛИВИЙ. Він весь час.. невгамовний, беручкий, винахідливий (Я. Баш); Вигадливий, кмітливий, він просто кипів від безлічі різних проектів (В. Козаченко).  Словник синонімів української мови
8. винахідливий — ВИНАХІ́ДЛИВИЙ, а, е. Здатний вигадати що-небудь, знайти вихід із складного становища і т. ін.; здатний винаходити. Завжди жартівлива й винахідлива Ганджиха тепер розгубилася (Шиян, Гроза..  Словник української мови в 11 томах