винахідливо

ВИНАХІ́ДЛИВО.

Присл. до винахі́дливий.

Він працював натхненно, винахідливо (В. Собко);

Реклама має справляти значний психологічний вплив, яскраво і винахідливо презентуючи товар, впливаючи тим самим на поведінкові рефлекси покупця (з навч. літ.);

Майстер винахідливо експериментує, працюючи над створенням оригінальних індивідуальних оправ, що вирізняються функціональною досконалістю та мистецькою вишуканістю (із журн.).

Значення в інших словниках

1. винахідливо — винахі́дливо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. винахідливо — Присл. до винахідливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. винахідливо — ВИНАХІ́ДЛИВО, рідко. Присл. до винахі́дливий. Він працював натхненно, винахідливо (Собко, Біле полум’я, 1952, 157).  Словник української мови в 11 томах