Значення в інших словниках винищити — ви́нищити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови винищити — [виниешчиетие] -шчу, -шчиеш; нак. -иешч, -иешчтеи Орфоепічний словник української мови винищити — див. винищувати. Великий тлумачний словник сучасної мови винищити — ВИ́НИЩИТИ див. вини́щувати. Словник української мови у 20 томах винищити — НИ́ЩИТИ (припиняти існування кого-, чого-небудь), ЗНИ́ЩУВАТИ, ЛІКВІДО́ВУВАТИ (ЛІКВІДУВА́ТИ) (позбуватися, усувати); РУЙНУВА́ТИ (поступово розладнуючи); ВИНИ́ЩУВАТИ (усіх, усе або багатьох, багато); ВИВО́ДИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ рідше, ЗВО́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови винищити — Ви́нищити, -нищу, -щиш, -щать; ви́нищи, -щіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.) винищити — Ви́нищити см. винищувати. Словник української мови Грінченка