винищити

ви́нищити

[вини^ешчи^ети^е]

-шчу, -шчи^еш; нак. -и^ешч, -и^ешчте^и

Значення в інших словниках

1. винищити — ви́нищити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. винищити — див. винищувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. винищити — ВИ́НИЩИТИ див. вини́щувати.  Словник української мови у 20 томах
4. винищити — НИ́ЩИТИ (припиняти існування кого-, чого-небудь), ЗНИ́ЩУВАТИ, ЛІКВІДО́ВУВАТИ (ЛІКВІДУВА́ТИ) (позбуватися, усувати); РУЙНУВА́ТИ (поступово розладнуючи); ВИНИ́ЩУВАТИ (усіх, усе або багатьох, багато); ВИВО́ДИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ рідше, ЗВО́ДИТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. винищити — Ви́нищити, -нищу, -щиш, -щать; ви́нищи, -щіть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. винищити — ВИ́НИЩИТИ див. вини́щувати.  Словник української мови в 11 томах
7. винищити — Ви́нищити см. винищувати.  Словник української мови Грінченка