винищити

ви́нищити

иниешчиетие]

-шчу, -шчиеш; нак.ешч, -иешчтеи

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винищити — ви́нищити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. винищити — див. винищувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винищити — ВИ́НИЩИТИ див. вини́щувати. Словник української мови у 20 томах
  4. винищити — НИ́ЩИТИ (припиняти існування кого-, чого-небудь), ЗНИ́ЩУВАТИ, ЛІКВІДО́ВУВАТИ (ЛІКВІДУВА́ТИ) (позбуватися, усувати); РУЙНУВА́ТИ (поступово розладнуючи); ВИНИ́ЩУВАТИ (усіх, усе або багатьох, багато); ВИВО́ДИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ рідше, ЗВО́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. винищити — Ви́нищити, -нищу, -щиш, -щать; ви́нищи, -щіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. винищити — ВИ́НИЩИТИ див. вини́щувати. Словник української мови в 11 томах
  7. винищити — Ви́нищити см. винищувати. Словник української мови Грінченка