винобрання

ВИНОБРА́ННЯ, я, с., діал. Збір винограду.

— Куди ви, діду? — спитав його Синичка.. — На винобрання, — і палицею постукав по відрі. — Допоможу гроно збирати (Томч., Закарп. опов., 1953, 63);

Щоб в день щасливий винобрання В веселій нашій стороні Про труд, про дружбу, про кохання Бриніли на устах пісні (Перв., II, 1958, 139).

Значення в інших словниках

1. винобрання — винобра́ння іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. винобрання — -я, с., діал. Збір винограду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. винобрання — ВИНОБРА́ННЯ, я, с. Збір винограду. Щоб в день щасливий винобрання В веселій нашій стороні Про труд, про дружбу, про кохання Бриніли на устах пісні (Л. Первомайський); – Куди ви, діду? – спитав його Синичка .. – На винобрання, – і палицею постукав по відрі. – Допоможу гроно збирати (М. Томчаній).  Словник української мови у 20 томах