винобрання
ВИНОБРА́ННЯ, я, с.
Збір винограду.
Щоб в день щасливий винобрання В веселій нашій стороні Про труд, про дружбу, про кохання Бриніли на устах пісні (Л. Первомайський);
– Куди ви, діду? – спитав його Синичка .. – На винобрання, – і палицею постукав по відрі. – Допоможу гроно збирати (М. Томчаній).
Словник української мови (СУМ-20)