виновий

ВИНО́ВИЙ¹, а, е, поет.

Те саме, що виногра́дний.

Сплівшись подружжям витким, лози винові цвітуть (М. Зеров).

ВИНО́ВИЙ², а, е.

Прикм. до вино́2; піковий (див. пі́ковий¹).

І потяг він карту і витяг він винового туза (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. виновий — вино́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. виновий — -а, -е. Який має масть вина (див. вино II); піковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виновий — ВИНО́ВИЙ, а, е. Який має масть вина ( див. вино́²); піковий. І потяг він карту і витяг він винового туза (Ю. Янов., I, 1958, 128).  Словник української мови в 11 томах
4. виновий — Виновий, -а, -е Пиковый. --------------- Виновий, -а, -е 1) Винный. Виновий льох. 2) Виноградный. Чуб. VI. 71.  Словник української мови Грінченка