виноградик

ВИНОГРА́ДИК, а, ч. Зменш. до виногра́д.

[Мотря:] Ох, і виноградик же! Ох, виноградик! Хоч поласую ним, поки зятьок спить та онучки нема… (Мороз, П’єси, 1959, 333).

Значення в інших словниках

1. виноградик — виногра́дик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. виноградик — -а, ч. Зменш. до виноград.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виноградик — ВИНОГРА́ДИК, а, ч. Зменш.-пестл. до виногра́д. – Ой, солодкий який! – сказала Лисиця. – Іди, Їжачку, іди, братику! Далі ще солодший виноградик! (з казки); [Мотря:] Ох, і виноградик же! Ох, виноградик! Хоч поласую ним, поки зятьок спить та онучки нема...  Словник української мови у 20 томах