виокремлюватися
ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ОКРЕМИТИСЯ, иться; мн. ви́окремляться; док., рідко. Бути, ставати виразним, виділятися серед чого-небудь.
Пострілів не було, було єдине гоготання землі і неба, серед якого виокремлювались тільки вибухи авіабомб (Гончар, І, 1954, 36);
Литка став на коліна й далі поліз рачки. Перед очима примеркло, виокремився ріг Бандуренкового сарая (Епік, Тв., 1958, 254).
Словник української мови (СУМ-11)