виорювання —
вио́рювання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
виорювання —
-я, с. Дія за знач. виорювати 1), 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
виорювання —
ВИО́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вио́рювати 1, 2. Під час весняного виорювання землі граки з'їдають багато личинок жуків-шкідників (з наук.-попул. літ.); Виорювання збільшує ерозію ґрунту, зменшує його здатність утримувати вологу (із журн.
Словник української мови у 20 томах