виорювання
ВИО́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вио́рювати 1, 3.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виорювання — вио́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- виорювання — -я, с. Дія за знач. виорювати 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- виорювання — ВИО́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вио́рювати 1, 2. Під час весняного виорювання землі граки з'їдають багато личинок жуків-шкідників (з наук.-попул. літ.); Виорювання збільшує ерозію ґрунту, зменшує його здатність утримувати вологу (із журн. Словник української мови у 20 томах