виорювання

вио́рювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виорювання — -я, с. Дія за знач. виорювати 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виорювання — ВИО́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вио́рювати 1, 2. Під час весняного виорювання землі граки з'їдають багато личинок жуків-шкідників (з наук.-попул. літ.); Виорювання збільшує ерозію ґрунту, зменшує його здатність утримувати вологу (із журн. Словник української мови у 20 томах
  3. виорювання — ВИО́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вио́рювати 1, 3. Словник української мови в 11 томах