випалюватися
ВИПА́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ПАЛИТИСЯ, иться, док.
1. Піддаючись дії вогню, набувати нових якостей.
За городами видно небо, синє-синє та кругле, ніби велетенська полив’яна піч випалюється на огні, міниться (Вас., І, 1959, 328).
2. тільки недок. Пас. до випа́лювати¹.
Розписані вироби [з глини] після сушіння випалювались, а потім поливались безбарвною прозорою або кольоровою поливою (Нар. тв. та етн., 3, 1958, 118);
Щільні вапняки або мармури випалюються при вищій температурі, ніж пористі вапняки (Таємн. вапна, 1957, 50).
Словник української мови (СУМ-11)