випалювач

ВИПА́ЛЮВАЧ, а, ч. Той, хто виготовляє або обробляє що-небудь способом випалювання.

Тетяна шукає [газету]. І слухають її теслі, конюхи, випалювачі цегли (Рудь, Гомін.., 1959, 91).

Значення в інших словниках

1. випалювач — випа́лювач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. випалювач — -а, ч. Той, хто виготовляє чи обробляє що-небудь способом випалювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випалювач — ВИПА́ЛЮВАЧ, а, ч. 1. спец. Той, хто виготовляє або обробляє що-небудь способом випалювання. Тетяна шукає [газету]. І слухають її теслі, конюхи, випалювачі цегли (М.  Словник української мови у 20 томах