випивка

ВИ́ПИВКА, и, ж., розм.

1. Вживання алкогольних напоїв.

Яків почав їсти; у роті в його від випивки мов потерпло (Мирний, І, 1954, 297);

Приливала кров, і від цього обличчя його ставало багрово-червоним, як після доброї випивки (Шиян, Гроза.., 1956, 101);

// Гулянка з випиванням алкогольних напоїв.

[1-й бас:] Он де Гострохвостий надибав собі дівчину! Ой братику, та тут нас жде велика випивка (Н.-Лев., II, 1956, 524);

Настрій у письменника був препоганий. Звичайна випивка ніколи не могла б викликати щось подібне (Собко, Стадіон, 1954, 57).

2. Алкогольні напої; те, що випивають.

Восени, в один невеличкий празник, він звелів.. зготувати закуску й випивку (Н.-Лев., IV, 1956, 188).

Значення в інших словниках

1. випивка — ви́пивка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. випивка — -и, ж., розм. 1》 Вживання алкогольних напоїв. || Гулянка з випиванням алкогольних напоїв. 2》 Алкогольні напої; те, що випивають.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випивка — ВИ́ПИВКА, и, ж., розм. 1. Уживання алкогольних напоїв. Настрій у письменника був препоганий. Звичайна випивка ніколи не могла б викликати щось подібне (В.  Словник української мови у 20 томах
4. випивка — ГУ́ЛЯ́НКА розм. (частування запрошених гостей, перев. з розвагами), ГОСТИ́НА розм., ГУ́ЛЬБИЩЕ підсил. розм., ГУЛЬБА́ підсил. розм., ГУЛЬНЯ́ підсил. розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., БЕ́СІДА заст.  Словник синонімів української мови