Великий тлумачний словник сучасної мови

випивка

ви́пивка

-и, ж., розм.

1》 Вживання алкогольних напоїв.

|| Гулянка з випиванням алкогольних напоїв.

2》 Алкогольні напої; те, що випивають.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. випивка — ви́пивка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. випивка — ВИ́ПИВКА, и, ж., розм. 1. Уживання алкогольних напоїв. Настрій у письменника був препоганий. Звичайна випивка ніколи не могла б викликати щось подібне (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. випивка — ГУ́ЛЯ́НКА розм. (частування запрошених гостей, перев. з розвагами), ГОСТИ́НА розм., ГУ́ЛЬБИЩЕ підсил. розм., ГУЛЬБА́ підсил. розм., ГУЛЬНЯ́ підсил. розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., БЕ́СІДА заст.  Словник синонімів української мови
  4. випивка — ВИ́ПИВКА, и, ж., розм. 1. Вживання алкогольних напоїв. Яків почав їсти; у роті в його від випивки мов потерпло (Мирний, І, 1954, 297); Приливала кров, і від цього обличчя його ставало багрово-червоним, як після доброї випивки (Шиян, Гроза..  Словник української мови в 11 томах