виполотий

ВИ́ПОЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́полоти.

За ним [зеленим бадиллям] рушником простяглася чорна виполота полоса (Н.-Лев., І, 1956, 83);

Щоб якось відвернути увагу домашніх, вона [Оксана] з оберемком березки для теляти, виполотої тільки-що наспіх, між корчами картоплі, сміливо йшла на подвір’я (Іщук, Вербівчани, 1961, 135).

Значення в інших словниках

1. виполотий — ви́полотий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. виполотий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виполоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виполотий — ВИ́ПОЛОТИЙ, ВИ́ПОЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́полоти. Через деякий час поїхав чоловік знову на свою ниву. Приїхав, дивиться, просо виполене і вже високе виросло (з казки); Рушником простяглася чорна виполота полоса [смуга] (І.  Словник української мови у 20 томах