виполювання —
випо́лювання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
виполювання —
-я, с. Дія за знач. виполювати. Виполювання бур'янів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виполювання —
ВИПО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. випо́лювати. Догляд за пастернаком передбачає дво-триразове розпушування міжрядь, виполювання бур'янів (з наук-попул. літ.); Скошуванням і виполюванням охоплено понад 36,5 га зараженої амброзією території (з газ.).
Словник української мови у 20 томах