виправданий

ВИ́ПРАВДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́правдати.

Жінка в паранджі .. виявилася дружиною Преображенського, виправданого судом (Ле, Міжгір’я, 1953, 494);

Якщо у словах хлоп’ят є хоч частка правди, то хвилювання й турботи будуть цілком виправдані (Собко, Скеля.., 1961, 100).

Значення в інших словниках

1. виправданий — ви́правданий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. виправданий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виправдати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виправданий — ВИ́ПРАВДАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́правдати. А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону (Біблія. Пер.  Словник української мови у 20 томах
4. виправданий — Ви́правданий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)