виправлення

ВИ́ПРАВЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. ви́правити 1, 2.

За думкою вже вимальовується, а потім вибудовується оригінальний верстат для виправлення покручених конструкцій (Вишня, І, 1956, 337);

[Благонравов:] Прочитайте. (Подав папір.) Коли виправлень не буде, зараз дам шифрувати (Корн., II, 1955, 63);

— Я надто м’якосерда до нього [сина], мені шкода було його покарати як слід, тому я й віддала його вам на виправлення (Тулуб, Людолови, І, 1957, 314);

Комісар ще сказав Цюпі: — Товаришу водій, все в порядку? Скільки часу треба на виправлення дефектів? (Ю. Янов., І, 1954, 55).

2. Те, чим що-небудь замінене, виправлене.

Перевидали [карту Сибіру] з деякими виправленнями і доповненнями (Видатні вітч. географи.., 1954, 16).

Значення в інших словниках

1. виправлення — (те, що виправлене) поправка, розм. правка, книжн. коректив.  Словник синонімів Полюги
2. виправлення — ви́правлення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. виправлення — -я, с. 1》 Дія за знач. виправити 1), 2). || У системах обробки даних – внесення змін (модифікація) у програму або в набір даних шляхом оновлення, додавання або вилучення окремих частин (фрагментів). Автоматичне виправлення помилок спец.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виправлення — ВИ́ПРАВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́правити 1–3. За думкою вже вимальовується, а потім вибудовується оригінальний верстат для виправлення покручених конструкцій (Остап Вишня)...  Словник української мови у 20 томах
5. виправлення — ВИ́ПРАВЛЕННЯ (те, чим що-небудь замінено, виправлене), КОРЕКТИ́В книжн., ПОПРА́ВКА розм., ВИ́ПРА́ВА заст., ПОПРА́ВА діал., ПРА́ВКА розм. (перев. у тексті).  Словник синонімів української мови